среда, 23 мая 2012 г.

"Майстер та Маргарита"- фото ілюстрація...

....Дорран-к!)) Ось, що мені дійсно захотілося вам показати, так це- фото ілюстрації до роману М.А.Булгакова- "Майстер і Маргарита"...
 Кажу як дизайнер- мені сподоба... Звісно не "Ах!", проте, зі смаком та й подивитися цікаво... Саме, якщо казати з теми обробки у ФШ, то середненько, проте, на щастя "шви" не стирчать, як це іноді буває...

Й одразу сказати можу, що перша фотографія майже найкраща з усього сету, але, із Котом-Бегемотом підкачали... Як на мою думку, так можна було б вирішити цікавіше ніж "вирізати", а потім "вклеювати" звичайного чорного кота.... Бегемот- це доволі складний образ і фотографією чорного кошеняти його просто не те щоб не можливо розкрити, а навіть й до нього наблизитись...





Що можу сказати одразу- дуже не погано вирішили із "мерцями" зробивши їх напів-картиною, напів-людьми, проте із Бегемотом- знову підкачали.... Звичайний чорний кіт, що не має жодної харизми, але ось із Коров'євим-Фаготом все дуже й дуже гаразд вже із першого фото.... Моуделл артистичний виявився))






А ось тут вже й придертися майже немає до чого... Обидва актора чудово виглядають у образах, а що до техніки ФШ- то тут теж усе на рівні....
 Взагалі, дуже круто обрано обробляти фото цієї колекції у стилі "радянської", або навіть "дореволюційної" фотографії... Реально відчуваєш ті часи, коли атеїзм та підшкірність були вже надто розвинені...))










Що можу сказати із приводу цього фото, так це те, що Маргарита вийшла надто вже млява... Пам'ятаєте яка вона у фільмі "Майстер та Маргарита" 2005 року?!- Звісно, теж не комельфо, проте... Відьмацький вогник виразно сяє у очах, а тут якась моделька, яку, соррі, тільки на рекламні фотки та вже ніяк не у "гральні" постановки...
 Із Геллою- справи краще... Усе на місці, проте у очах більше здивування ніж страху й благань...










...Ця фотографія- теж одна із кращих... Що композиційно, що за ФШ- усе гуд, тільки (це лише моя точка зору)- Азазелло більше змахує на Дракулу ніж на Демона Війни...))) Проте, це моїй оцінці не заважає...
 Що ще можу сказати, так це те, що із Бегемотом тут вже більш-менш нормально, проте все ще "просто кошенятко"... В'ялувастий якийсь))











Це фото я, відверто кажучи, терпіти не можу! Композиція... Так, погоджуся- гарно прорахована... Перший план, другий, третій, але Волонд, як на мою думку- більше схожий на якогось лакея, ніж на Князя Темряви... Ви зі мною згодні?!
 Немає у ньому цієї сили, що викликає страх.... Немає відчуття того, що він- Князь нечистої сили!!! Ніяк!!! Зовсім...
 Доречі, хто із відомих акторів СРСР безперечні підходить під роль Міссіра, так це В.І. Гафт.... (Звісно, коли він ще був молодий), до того ж цю роль він все-таки зіграв фільмі Юрія Кари- "Мастер и Маргарита", та ще й дуже вдало...







"Ай.... Цвай... Драй!")))- Пам'ятаєте?)
Фотографія- безперечно чудова й навіть камментів жодних не потребує...
 Знаєте, дивишся на все це й яскраво відчуваєш, як бажає Басой цього хабаря, проте- якось... Незручно... Протизаконно... Але... Ай! Все одно взяв)))








...Це теж майже круто, проте Гелла підкачалллла...) Надто вже моудел-моудел... Такій тільки на подіум, але вже ніяк не до "гральних фото-сетів", а так, загалом, із ФШ та композицією- усе гуд...














...Це фото мені зовсім вже щось не до вподоби...( Композиція- розвалюється, ФШ- поганеньке, особливо із Котом що їздив у трамваї, розраховувався "Гривинеком" та з яким ніхто брудершафта не пив... Він у кутку- зовсім вже не доречно, це я вам як студент Дизайн-ліцею кажу...
 А що сподобалося- так це монтаж із картами... Прикольно летять...) Тут вже не підкачали із монтажем...












Загалом- фотосет гарний, проте є деякі недоробки, які у очі кидаються далеко не одразу... Сподоба...)



вторник, 22 мая 2012 г.

Сучасний ArT

Ось, заради більш легкої теми відкрию новий творчий тег, а саме- "Сучасний ArT"... Тут ви зможете знайти цікаві оповідання сучасних письменників, фото-ілюстрації до книг, оригінальні сети картин, данс-постановки та ще багато й багато цікавого... Усе це тут... Тільки творче й тільки для творчих... Welcome! 

"Людина-метелик"

Mothman - существо-криптид, що нібито неодноразово спостерігалося в Пойнт-Плезант(Західна Віргінія) в 1960-х роках. Очевидці описують його як сіру істоту заввишки приблизно 2 метри з циліндричним торсом, що нагадує тулуб людини.



Голови у істоти не спостерігалося, але відзначалася наявність двох вогників(так званих "очей"), що горіли червоним світлом, спереду. На плечах у цього здатного літати істоти відзначалася наявність крил(розмах - 3 метри). Ноги, як затверджувалося, схожі на людські, а рук не спостерігалося.

Найвідомішим випадком спостереження істоти є свідчення подружжя Скарберри в 1966 р., хоча про нього повідомляли і раніше. Цей випадок притягнув увагу ЗМІ до повідомлень про істоту. Події почалися 12 листопада 1966 року і спостерігалися впродовж року більш ніж сотнею чоловік.

Випадок з подружжям Скарберри

15 листопада 1966 року подружня пара Роджер і Мері Скарберри разом з двома друзями під'їжджали на автомобілі до Пойнт-Плезант. Несподівано подружжя помітило спереду два червоні миготливі вогники. Під'їхавши, вони помітили дивну крилату істоту. Злякавшись, Роджер розгорнув авто і поїхав у зворотному напрямі. Істота, не відстаючи, переслідувала машину, що їхала із швидкістю 160 км/год, і видавало гучний писк.

Гіпотеза існуючого виду

Ця гіпотеза свідчить, що вказана істота - велетенський пугач або сова. На користь цієї гіпотези говорять пропорції тіла, наявність очей(очі сов дуже добре відбивають світло), що світяться. Гіпотеза контакту Ця гіпотеза розроблена уфологами. Вона свідчить, що Землю короткочасно відвідували інопланетяни з описаним вище зовнішнім виглядом. На користь цієї гіпотези говорить той факт, що пізніше за 1970 р. подібних істот не спостерігалося.

Гіпотеза випробувань

Гіпотеза свідчить, що в 60-і роки здійснювалися випробування зброї нового типу, що викликає у людей галюцинації.

Гіпотеза генетичної помилки

По цій гіпотезі Людина-метелик з'явився під час експерименту в секретній лабораторії, і втекли всього три такі істоти, яких потім нібито відловили. Газета "Нью Йорк таймс" від 12 вересня 1980 року писала: "Багато поважних людей бачили його, коли він летів у напрямку до Нью Джерсі. Він маневрував на висоті близько 1000 футів(300 м), красуючись крилами кажана. Істота була не птахом, а крилатою людиною. Свідки говорили, що у нього був жорсткий вираз обличчя. Уся фігура була чорна, і вона виразно виділялася на ясному блакитному небі. Його помаранчеві очі, що світяться, вселяли жах". 

"Чумной доктор..."

Я чёрная птица,
Я ужаса бог,
Я страх приношу в ваш дом,
Ваш порог...
Я смерти предвестник,
Предвестник чумы,
Увидишь меня- так сразу беги!
Я ангел и демон,
Я жизнь и я смерть,
И страшная маска- проклятия герб...
Я врач...
Чумной доктор...
Я свет среди тьмы...
Я шанс чтобы выжить,
Спастись от чумы.
Все люди боятся,
Все люди бегут,
Но выбран мой смертный,
Мой проклятый путь...
Проклятая маска на белом лице...
Не видел, Не знаю...
Вот скальпель в ларце,
Растворы,
Железо чтоб раны прижечь...                
Молчу,
Ибо силу утратила речь...
Им всем не до мыслей,
Им всем не до слов,
Им только б спастись от смерти оков...
О Боже!
Так много безвинных смертей,
За что ты так мучишь несчастных людей?!
Пускай они грешны,
Бездушны,
Слепы,
Но не были раньше такими они!
Все люди родились на свет без грехов,
Потом нагрешили...
Нет больше слов...
Я тоже не лучше,
Такой как они,
Но судьбы так наши уже решены!
О Боже!
Как верить?!
Как жить на земле,
Когда наши души сгорают в огне?!        
Я верить пытаюсь,
Но сил больше нет!
Я Богу дал клятву,
Священный обет,
Что буду спасть от чумы,
От смертей,
Но ты веть решаешь судьбы людей!
Я марионетка,
В твоих я руках...
На всех нагоняю я бешеный страх...
Я птица,
Я ужас,
Я доктор чумной...
Я ваши души веду за собой...  

Хамер-Ю...

... Хальмер-Ю - колишнє селище міського типу(місто-примара) в Республіці Комі, був підпорядкований Гірницькій райраді м. Воркуты. Скасований в 1996 р. Був сполучений під'їзним залізничним шляхом завдовжки близько 60 км із залізничним вокзалом на площі Металістів м. Воркута. Робився видобуток вугілля(Печорський вугільний басейн). "Хальмер-Ю" в перекладі з ненецького означає "Річка в долині смерті". Є також такий варіант перекладу, як "Мертва річка".

Кочові оленярі ненці вважали Хальмер-Ю священним місцем, куди звозили своїх покійників для поховання. Халь - Долина, Заходів - смерть, Ю - річка(переклад з ненецького). Робочі пласти на річці Хальмер-Ю були відкриті влітку 1942 року, партією геолога Г. А. Іванова. Вугілля нового родовища відносилося до марки "К", найціннішої для коксохімічного виробництва. На місці майбутнього селища вирішено було залишити групу робочих для визначення параметрів родовища. Проте погана погода кінця осені і початку зими відрізувала групу від Воркуты. Робилося декілька спроб виявити групу і врятувати людей. Глибокої осені була зроблена спроба доставити продовольство на оленях. Із ста оленів у Воркуту повернулися чотирнадцять, інші загинули в дорозі. Ягель виявився таким, що вмерзнув в лід, і олені гинули від нестатку кормів. З літаків виявити два невеликі намети не виходило. У січні на пошуки загону вийшов лижний загін. Група робітників була знайдена в стані крайнього виснаження і була транспортована у Воркуту. Розвідку нового родовища було вирішено продовжити, і навесні 1943 року роботи очолив лауреат Державної премії СРСР Г. Г. Богданович. За літо була створена необхідна матеріальна база, вже до осені жило близько 250 чоловік.

Працювали радіостанція, їдальня, пекарня, банячи, на зиму був покинутий необхідний запас продовольства. Вісім бурових бригад одночасно проходили три глибокі шурфи. А для забезпечення селища паливом на іншому березі річки була закладена розвідувально-експлуатаційна штольня. Шахта почала свою роботу в 1957 році, її середньодобова здобич складала 250 тонн. З переходом нової Росії до ринкової економіки постало питання про доцільність існування Хальмер-Ю. 25 грудня 1993 року уряд РФ прийняв постанову про ліквідацію шахти. Восени 1995 року планувалося завершити ліквідацію селища, причому уряд намагався здійснити процес за світовими стандартами, що зажадало величезних фінансових і матеріальних ресурсів. В результаті при виселенні використовувалися сили Вмопу. Зараз територія селища використовується як військовий полігон під умовною назвою "Пембой". 17 серпня 2005 року в ході навчань стратегічної авіації бомбардувальник Ту- 160, на борту якого знаходився Президент Російської Федерації Володимир Володимирович Путін, зробив запуск трьох ракет по будівлі колишнього будинку культури селища Хальмер-Ю.

Хасіма- склеп пам'яті...

Хасіма, Хашима(端島; у перекладі з яп. "пограничний острів") - тихоокеанський острів в Східно-китайському морі, приблизно в 15 кілометрах від міста Нагасакі. Належить Японії. Має прізвисько Гункандзима(яп. 軍艦島), що означає "крейсер", отримане тому, що із-за будівель острів з моря нагадує військовий корабель. Довжина острова складає із заходу на схід 160 метрів і 480 метрів з півночі на південь. Берегова лінія острова має протяжність приблизно в 1 км.

До того як острів був заселений на початку XIX століття, у зв'язку з виявленням на нім вугілля, він являв собою просто уламок скелі, злегка порослий зеленню, на якому гніздилися морські птахи і який іноді використали в якості тимчасового притулку лише рибалки з Нагасакі і з сусіднього острова Такасима. Острів заселили в 1810 році, коли там знайшли вугілля. Спочатку це були просто скеля в море і острів розміром в 1 км², який створили штучно, коли копали шахти. До 30-м рокам XX століття Хасима став серйозним промисловим центром: окрім шахт, там з'явилися військові заводи. Впродовж 50 років острів був одним з самих густонаселених місць на Землі - п'ять тисяч двісті п'ятдесят дев'ять чоловік(1959) при береговій лінії острова близько 1 км. До 1974 року усі жителі покинули острів зважаючи на копалини, що вичерпалися, і місто перетворилося на місто-примара. Довгий час відвідування острова було заборонене, так японський уряд спробував узабезпечити острів від тих, що "чорних, що копають" - предмети побуту з мертвого міста стають об'єктом полювання багатих колекціонерів. Зараз відвідування острова дозволене, але доступ туристам відкритий тільки до спеціально обладнаної для безпечного перебування частини острова. Також є плани по перетворенню острова на своєрідний музей культури і побуту шахтарів, але для реалізації цих планів потрібно величезні фінансові вкладення(майже усі будівлі на острові знаходяться в аварійному стані).