Звісно, посмішка, радощі та щастя-це безперечно невід'ємна частина життя, без якої серце людини просто перетворюється на камінь, проте, давайте подивимося на все це у трішечки іншому ракурсі, тобто- очима тих, у кого просто не має сил на те, щоб ще хоча б чомусь радіти, або згадаємо простий факт, що у той час, коли ти вмираєш від нападу розчулення над фотографією солодкого кошеняти у рожевих блистиночках (зара більша частина людей називає це- "ПаЗитИфЧиКом"), хтось реально помирає у страшних муках від онкології... Звісно, я не потребую від тебе закопуватися у могилу від того, що кожну секунду на Землі помирають сотні людей, проте, усе що ви називаєте цим самим "ПаЗитИфЧиКом"- лайно! Ілюзія радості, бо цінувати потрібно не фотографію із блистинками, а те, що ти живеш, дихаєш, ходиш, розмовляєш, чуєш, бачиш...
От наприклад, за твоє фото не проголосували у соц.мережі, а у якоїсь старої син не повернувся з війни... Ах ти бідолажка!!! Давай сядемо й заплачемо, бо серце тобі розбили!!! А бабуня із сином?!... Ну то й що! У нас своє горе є про яке ми забудемо тільки-но побачивши фото із якоюсь "гарнюнею" та з'ївши плитку шоколаду, а от жінка та про своє горе не забуде, бо всі її очікування були рівні життю сина! Він був єдиним, для кого вона жила, а ти, бідолашна дівчинка, бо в тебе становище гірше?!!! Господи, люди! Коли ви нарешті зрозумієте, що ваше липове щастя й так же само липове горе- імітація реальності! Коли ви вже навчитесь радіти від того, що сяє сонце, а не від побаченого у Інеті дебільного смайлика й плакати не від образливого камменту чи ніби-то "розбитого серця", а від смерті людей, які теж жили й померли просто ЗА ТЕ ЩО ЖИЛИ!!! Розумієте?!... Хоча... Чого ж тут розуміти?! Давайте далі будемо радіти й плакати через картинки та Інтернет!!! В нас же "все із головою гаразд... "!!!))
Комментариев нет:
Отправить комментарий