"Ніби Рідні"

Я буду йти крізь зорі над туманом,
Де сенсу вже не має до життя,
Мов віялом рожевим за обманом,
Коли дорога приведе до Небуття...
Я буду грати на гітарі дзвінко,
Й співати...
Хай катують!
Хай женуть!
Й нікого не потрібно убивати-
Відкльоцає годинник- всі помруть!

Колись настане мить ота жахлива,
Коли ти залишаєшся один,
Й немає в тебе ворогів,
Немає друзів,

І взагалі ніхто не знає чий ти син...
Немає сил для більшого падіння,
Й для зльоту сенсу у житті уже нема....
Чужинці- за своїх бува рідніші....
І погляд в них тепліший...
І слова...