Починається весна....
Через біль та сперечання-
"Зачарована Десна",
Мов під час війни гармати,
Страхом небо роздера...
А ні батька,
А ні мати-
Хлопець повний сирота...
Не признали,
Не злюбили...
"Ми погрались- Прощавай!
Може виживеш,
Чи здохнеш...
Під дощевою завісой,
Сльози гіркі підтера...
На вокзалі без валізи-
"Зачекалася" Москва!!!
І якому чорту треба,
Покалічене дитя?!
Не людина!
Більш ні слова!
Нарко-рай у забуття...
І десь там,
За теплим морем,
Де замітені сніга,
В неї є теж саме горе,
І кому вони потрібні?!
Хто шкодує за життя?!
Перед ким ті діти винні,
Дійсність котрих- Небуття?!
Комментариев нет:
Отправить комментарий